Суспільство - An Overview

Політичні інститути ставали більш складними і влада зосереджувалася в руках однієї особи. В аграрних суспільствах типовою стає монархічна влада. Влада монарха, звичайно, абсолютна: він буквально володів життям своїх підданих. В більш розвинутих аграрних суспільствах держава розгалужувалася на окремі соціальні інституції із складними механізмами судової та урядової бюрократії.

Можливість самостійно створювати всі необхідні для людей умови життя;

Інституціоналізація – це процес, коли суспільна потреба починає усвідомлюватися як загальносоціальне, а не як приватне, і для її реалізації в суспільстві встановлюються особливі норми поведінки, готуються кадри, виділяються ресурси.

Засіб розв’язання конфліктів між людьми. Метод впливу на людей з метою отримання певних результатів. Система прийняття оптимальних рішень. Інструмент регуляції міжсуб’єктних відносин.

рівноправні. А саме завдяки структурі суспільство якісно відрізняється як від хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ.

людей — соціальні спільноти. Соці­альна спільнота — відносно цілісна сукупність

Суб’єкт громадської думки – це різні групи населення, що безпосередньо є виразниками громадської думки. Проблема суб’єкта громадської думки включає:

За типом замовника та видом оплати: держбюджетне, госпдоговірне, на загальних засадах.

Соціально-політичні передумови виникнення соціології:

Методи збору соціологічної інформації. При збиранні первинної інформації використовують такі методи:

Однак сучасний стан суспільства, людини і довкілля доводить наукову неспроможність абсолютного протиставлення суспільства і природи, ресурси якої не безмежні.

Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу Суспільство картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві.

індустріальні - використовуються неживі джерела енергії.

Масова свідомість – це зріз громадської свідомості, в рамках якого у представників різних груп можуть виникати аналогічні думки, судження, що відображають їхнє ставлення до проблем і фактів дійсності. Характерні риси масової свідомості полягають у джерелах і характері формування.